Сурат ан Нас - одна з глав маккій, яка знаходиться в 30 липні як 114-та глава Корану. Назва Ан-Наас взято від слова Ан-Наас, що повторюється в цьому листі, що означає людина.
Сурат Ан-Наас входить до групи сури маккія, що є листом, надісланим, коли пророк Мухаммед ще проповідував у Мецці, перед тим як переїхати до Медіни.
Сурат Ан-Нас містить поради людству просити про допомогу та захист лише у Аллаха SWT від усякого впливу злого підбурювання з боку людей та джинів, щоб триматися подалі від усіх наказів і порушувати заборони Бога.
Далі буде розказано про читання, переклад, субабун нузул суру Ан-Наас на основі Тафсиру Ібн Катіра, Тафсира Фі Жилаліла Корану, Тафсіра Аль Азхара, Тафсіра Аль Муніра та Тафсіра Аль Місбаха.
Читання та переклад сури Ан-Наас
Сура Ан-Наас, класифікувана як лист маккії, є коротким типом листів, який часто читають під час читання молитов та релігійних молитов. Далі наведені лафадз і переклад сури Ан-Наас:
( Qul a'uudzu birobbinnaas. Нещастя. Ilaahin naas. Min syarril waswaasil khonnaas. Alladzii yuwaswisu fii shuduurin naas, minal jinnati wAn-Naas)
Значення:
Скажіть: "Я шукаю притулку в Бозі (який підтримує і контролює) людей. Цар людей. Поклоніння людям. Від злого (шепоту) сатани, який звик ховатися, який шептав (зла) в груди людей, від (групи) джинів та людей.
Асбабун Нузул Сурат Ан-Наас
Сура Ан-Наас складається з шести віршів. Слово Ан-Наас, що означає "людина", взято з першого вірша сури Ан-Наас. Його називають листом Куль-адзу-бірабіна нещасним .
Ан- Нааса називають аль-муаввідзатейн разом із сурою Аль-Фалак, а саме двома листами, які ведуть читача до святині. Суру Ан-Наас і суру Аль-Фалак, написану Аль Куртубі, також називають al muqasyqisyatain , яка звільняє людей від лицемірства.
Суру Аль-Фалак називають аль-муаввідза аль-ула , тоді як Сурат Ан-Наас називають аль-муаввідза атс цаанія, що означає, що ці два літери сходили разом з Аль-Фалаком, а потім буквою Ан-Наас.
Розповідається Імамом аль-Байхакі у книзі Далааїл і Нубува від Аль-Кальбі від Абу Шалеха від Ібн Аббаса, який сказав:
«Колись Расулулла тяжко захворів. Тоді до нього прийшли два ангели. один сидить біля голови, а інший біля ніг. Потім ангел біля підніжжя запитав того, хто поруч із головою: "Що з ним сталося?" Ангел поруч із головою відповів: " Хтось зачарував"
Ангел на нозі знову запитав: "Хто робить чари?" Відповів: "Лабід ібнул-А 'фіктивний, єврей". Любаїд бен Ашам зачарував Пророка засобами фібрикової пальми середніх жилок, що містять його волосся, що випадало при розчісуванні, деякі його розчісуючі зуби та нитки, що містили 11 вузлів, застрягли голками.
Ангел знову запитав: "Де знаходиться (магія)?" Відповіли: "У криниці, що належить Фулану, під скелею. Тому нехай Мухаммед підійде до криниці і висушить воду і підніме камінь. Після цього візьміть коробку знизу і спаліть її ”.
Вранці Пророк послав Аммара бін Ясіра та деяких його друзів до криниці, коли вони прибули, вони побачили, що вода коричнево-червона, як вода хни. Потім вони набрали води, підняли камінь, вийняли з нього невеличку коробку і підпалили. Виявляється, всередині є мотузка, яка має одинадцять вузлів. Крім того, Аллах послав ці дві глави. Кожного разу, коли Пророк читав вірш, вузол розв’язувався. Коли всі вірші були прочитані, всі ці зв'язки були звільнені, і Пророк знову був здоровий.
Історія, майже така ж, як і вище, є у Сахіх Бухарі та Сахіх Мусліма. Але не згадуючи про занепад двох глав. (див. книгу Сахіха Бухарі "Ат-Тібб", хадіс No 5766; Мусульманську книгу Сахіх "Ас-Салам", хадіс № 2189)
Переказано Абу Нуаїмом у книзі "Ад-Далааїл" зі шляху Абу Джа'фара ар-Разі від Рабі 'бен Анаса від Анаса бен Маліка, який сказав:
“Єврей зробив щось для Расулулли так, що йому стало дуже погано. Коли товариші відвідали, вони повірили, що Посланник Аллаха був підданий магії, тоді Ангел Джибріл зійшов з аль-рну'аввідзатейном (сурою аль-Фалак і ан-Наасом), щоб лікувати його. Нарешті, Расулулла повернувся до здоров'я ”.
Інтерпретація сури Ан-Нас
Сурат Ан Нас, пункт 1
قُلْ أَعُوذُ بِرَبِّ النَّاسِ
Скажіть: "Я шукаю притулку в Бозі (який підтримує і контролює) людей.
Слово qul (قل), що означає "сказати", говорить, що Посланник Аллаха - мир і молитва Аллаха - передав усе, що отримав від віршів Корану, переданих ангелом Гавриїлом. Це дуже актуально, якщо Расулулла складає цей вірш, то, згідно з Тефсіром Аль-Місбахом, найприроднішим є пропускання слова qul.
Читайте також: Молитва після адхану (читання та його значення)У "Тафсір аль-Азхар" це пояснюється, qul (قل) "скажи" О Мій Посланнику, а також навчи їх ".
Слово a'uudzu (أعوذ) взято від слова 'audz (عوذ), що означає вести до чогось, щоб уникнути чогось, чого бояться.
Rabb (رب) містить значення власності та утримання, а також освіту, яка створює захист та прихильність. У Корані Тафсір Фі Джилаліл зазначено, що Ар Рабб - це Бог, який підтримує, Хто керує, Хто стежить і хто захищає.
Він Аллах Азза ва Джалла, Він Раб усіх істот, людей, ангелів, джинів, неба, землі, сонця, всього живого і мертвого. Однак цей лист більше присвячений людству. Це чітко пояснюється наявністю злощасного лафадза після Рабба.
Тим часом Ан-Наас (الناس) означає групу людей. Похідне від слова An-Naas (النوس), що означає рух, є також ті, хто сперечається зі словом unaas (أناس), що означає видимий. Слово Ан-Наас повторюється в Корані 241 раз. Іноді це слово вживається в Корані у значенні такої людини, як Сура Аль Худжурат вірш 13 або певної групи людей, як Сурат Алі Імран вірш 173
Сурат Ан Нас, вірш 2
مَلِكِ النَّاسِ
Цар людей
Слово Малік (ملك) означає король, який зазвичай використовується для правителів, які піклуються про людей. На відміну від Мааліка (مالك), що означає власник, його зазвичай використовують для опису влади власника над тим, що неживе. Це пояснює, чому другий вірш сури Ан-Наас не читається maalik (مالك), розширюючи літеру mim, як у сура Аль Фатіха. Це пояснення "Тафсір аль-Місбах".
Аль Малік, сказав Саїд Кутб у "Коран Фі Джілалілі", - це Бог, який контролює, Хто визначає рішення, Хто вживає заходів.
За словами Буйї Хамки в "Тафсір аль-Азхар", Малік (ملك) означає правителя або короля, верховний уряд або султана. Тим часом, якщо мем подовжується до Мааліка (مالك), це означає, що він має.
Щодо інтерпретації маліка в листі "Ан Нас", Буя Хамка пояснив: "Незалежно від того, чи є воно розширеним, щоб читати його, чи не читати, це не затягується, обидва читання містять два значення: Аллах справді є королем і абсолютним правителем над людьми. Всевишній Аллах призначив і визначив так, що подобається нам це чи ні, ми, люди, повинні виконувати правила, які Він визначив, і які називаються суннатулла ".
Другий вірш сури Ан-Наас чітко пояснює, що Аллах як Малік (ملك), правитель - це цар, який має найвищу владу над людьми, Його влада досконала, Він Аллах Азза ва Джалла.
Сурат Ан-Наас, вірш 3
إِلَهِ النَّاسِ
Поклоніння людям
Слово ilah (إله) походить від слова over - ya'lahu (أله - يأله), що означає йти і молитися. Його називають богом, бо всі істоти приходять і просять Його задовольнити їхні потреби. Інші думки говорять, що це слово спочатку означало поклонятися або служити так, щоб бог був Тим, кому поклонялися, і до Нього була спрямована вся відданість.
Саїд Кутб пояснив, що аль-Ілах - це Всемогутній Бог, Який вищий, Хто піклується, Хто відповідає. Ці якості містять захист від зла, яке потрапляє в грудну клітку, тоді як зацікавлена людина не знає, як відмовити в цьому, бо вона прихована.
У "Тафсирі" Ібн Катіра у віршах 1-3 пояснюється кілька важливих речей, серед яких:
Перші три вірші є атрибутами Аллаха Субханаху ва Таала. А саме природа рубубій, природа мулкій та природа улухій. Він Господь усіх, Той, кому це належить, і Той, кому всі поклоняються. Тоді все є істотою, яку він створив і належить йому і стає його слугою.
Людям, які просять захисту, наказано згадати ці характеристики у своїй петиції, щоб уникнути прихованих спокус, а саме демонів, які завжди супроводжують людей. Тому що жодна людина не має каріна (супутника) з числа демонів, які прикрашають фахішу, так що це їй добре виглядає. Сатана також не соромлячись робити все, що від нього залежить, щоб звести своїм шіпотом і спокусами. Від його шепоту уникають лише люди, про яких піклується Аллах Субханаху ва Таала.
Расулулла сказав: "Жоден з вас, але йому не призначений карин, який супроводжує його". Друг запитав: "В тому числі і ти, Посланник Аллаха?" Він відповів: "Так. Просто Аллах допоміг мені мати справу з ним, нарешті він прийняв іслам. Тож він не наказував, крім лише доброти ".
Шейх Вахба Аз Зухайлі пояснює в «Тафсір аль-Мунір»: «Через любовну природу Аллаха Субханаху ва Таала до нас Аллах навчає нас процедурам, що дозволяють сховатися від людських демонів та джиннів. Він розповідає нам про Свої три властивості; рубубій, мулкій та улухій. З цими атрибутами Аллах подбає про слугу, який просить захисту від зла демонів у релігії, світі та потойбічному світі ".
Сурат Ан Нас, вірш 4
مِنْ شَرِّ الْوَسْوَاسِ الْخَنَّاسِ
Від злого (пошепки) Сатана звик ховатися
Слово syar (شر) спочатку означало погане чи погане. Протилежність khair (خير), що означає добро. Ібн Каїм Аль Джаузія пояснив, що сяр включає дві речі, а саме біль (біль) і те, що призводить до болю (біль). Хвороба, пожежа, утоплення хворіють. У той час як куфр, аморальність тощо призводять до болю або болю в Божественних муках.
Читайте також: Мирна молитва (Щоб серце завжди було спокійним)Слово al waswas (الوسواس) спочатку означало дуже тонкий звук. Потім це значення перетворюється на шепіт, як правило, негативний. Тому деякі вчені розуміють це слово у значенні сатани. Тому що Сатана часто шепоче спокуси та пастки в серцях людей.
Хоча слово al khannas (الخناس) походить від слова khanasa (خنس), що означає повернутися, відступити, сховатись. Слова, використані в цьому вірші, містять значення часто або багато. Отже, це означає, що сатана часто повертається, щоб спокусити людей, коли він недбалий і забуває Аллаха. З іншого боку, сатана часто відступає і ховається, коли люди роблять зикр і згадують Аллаха.
Інтерпретуючи 4-й вірш сури Ан-Наас, Ібн Аббас пояснив: «Сатана глибоко в серці сина Адама. Коли він забув і знехтував Аллахом, сатана спокусив його. Якщо він пам’ятає Аллаха, то сатана ховається ".
Сурат Ан Нас, вірш 5
الَّذِي يُوَسْوِسُ فِي صُدُورِ النَّاسِ
хто шепоче (зло) у людські скрині
Слово Шудур (صدور) означає скриню, що означає місце для людського серця. Тож, пояснюючи цей вірш, Шейх Вахба пояснив: «Хто поширює в серці погані та злі думки. У цьому вірші згадується слово попіл шудур, тому що грудна клітка - це місце серця. Ці думки мають своє місце в серці, як це відомо в діалектиці арабів ".
Чи стосується цей вірш лише дітей Адама як зовнішній вірш, чи включає джинів? Ібн Катір посилається на думку, що джинни також включені у значення Ан-Нааса.
Сурат Ан Нас, вірш 6
مِنَ الْجِنَّةِ وَالنَّاسِ
(групи) джинів та людей
Слово min (من) у цьому вірші має часткове значення. Тому що дійсно деякі люди та джини негативно пошепки, не всі з них. Аллах увічнив слова джину, які були описані в вірші 11 сурат Аль Джин:
وَأَنَّا مِنَّا الصَّالِحُونَ وَمِنَّا دُونَ ذَلِكَ كُنَّا طَرَائِقَ قِدَدً ا
" І насправді серед нас є праведники, а є й такі, що не є. Ми пішли різними шляхами ". (QS. Аль Джин: 11)
Є також ті, хто стверджує, що min у цьому вірші служить для пояснення джинів, тому значення саме в цьому.
Слово al jinnah (الجنة) - це форма множини jinny (الجني), яка позначається ta 'marbuthah для позначення форми множини muannats. Слово джин походить від кореневого слова janana (جنن), що означає закрите або невидиме. Дитину, яка ще перебуває в утробі матері, називають плодом, оскільки вона невидима. Небо і густий ліс називають джанна, бо око не може проникнути в них. Отже, щось називається словом джин, тому що це дух невидимка.
Тим часом визначення сатани - це всі істоти, які спокушають і запрошують на непослух, як з боку джиннів, так і людей. Визначення сатани базується на природі чи характері істоти. Демони джинів не виглядають у формі, але людські демони видно.
Одного разу хтось запитав Абу-Дзара Аль Гіфарі: "чи є людський демон?" Він також відповів, що тоді було прочитано Його слова:
وَكَذَلِكَ جَعَلْنَا لِكُلِّ نَبِيٍّ عَدُوًّا شَيَاطِينَ الْإِنْسِ وَالْجِنِّ يُخوحِي بَعْضُهُمْ إِلَى بَعْضٍ فوَِْ
"І таким чином, Ми створили для кожного ворожего Пророка, а саме демонів (людського роду) і (()) джиннів, деякі з них шепочуть іншим красиві слова, щоб обдурити". (Сура Аль-Анам: 112)
Ібн Катір пояснив, що сура Ан-Наас вірш 6 є інтерпретацією сури Ан-Наас вірш 5. Як і значення сатани в сураті Аль-Анам вірш 112.
Саїд Кутб пояснив, що шепіт джина не може бути відомим, як це сталося. Однак у ній можна знайти сліди його впливу в реальності душі та життя.
" Що стосується людей, то ми багато знаємо про їх шепіт", - продовжував він у "Тафсір Фі Зілаліл Коран". "Ми також знаємо, що серед його пошепки є щось важче за пошепки диявола джинна. "
Потім він навів приклад друга, який шепотів зло іншим своїм друзям. Ад'ютант або радник, який шепоче владі. Провокатори, які провокують її словами. Похотливий розносник, який видихнув, шепоче через інстинкт. І різні інші шепіти, які дражнять і плутають ближніх людей. Усі вони належать до групи дияволів, яка походить від людей.
Завдяки цьому поясненню ми можемо знати, що як віруючий завжди просити допомоги та захисту у Аллаха, оскільки Аллах - це Равб (Бог, який підтримує, Хто керує, Хто захищає та захищає), Малік (Бог є Господь) та Іла (Бог). Всевишній, вищий, керуючий, могутній). Читання сури Ан-Наас є частиною зусиль, щоб захиститися від усіх цих шепотів.
Буя Хамка в Тафсір аль-Азхар пояснює: "А насправді ви ховаєтеся в Аллаха від вирощування диявола, щоб залишити те, що подобається дияволу. Це не просто захист від рота "
Це пояснення читання, перекладу, asbabun nuzul, до тлумачення листа Ан-Наас. Може бути корисним!
